Генітальний герпес у жінок
Генітальний, інакше статевої, герпес -інфекційне захворювання статевої системи, викликає його вірус простого герпесу. Всього медицині відомі 8 типів герпесу, 2 з низ є збудниками генітального герпесу. ВПГ-2 служить причиною цієї хвороби в 80 відсотках випадків, ВПГ-1 (або поєднання обох типів) -в 20 відсотках. Вірус 1 типу зазвичай знаходять у первинному епізоді хвороби. За наступні прояви, як правило, відповідальний вірус 2 типу.
Уражаються при генітальний герпес (як і випливає з назви) в основному зовнішні статеві органи, промежину і область ануса. Рідко -піхва і шийка матки, викликаючи вагінальний і цервікальний герпес. При тяжкому перебігу захворювання (висхідної інфекції) може вражатися і тіло матки з трубами і яєчниками.
Простим герпесом обох типів заражено близько 90 відсотків усіх людей на Землі. Вірус після інфікування поширюється в нервову тканину біля спинного мозку і осідає там до кінця життя людини. Але генітальний герпес проявляється у досить малої кількості інфікованих.
Передається генітальний герпес при статевих контактах. Це основний шлях. Причому, заразитися можна як при вагінальному статевому акті, так і при анальному і оральному. У 50 відсотках випадків зараження від партнера у нього відсутні будь-які ознаки хвороби. У побуті заразитися генітальним герпесом важко, однак, при наявності зовнішніх проявів або уражень шкіри та слизової, ризик інфікування зростає.
Імовірність того, що жінка може заразитися від свого статевого партнера, складає 17 відсотків. Презерватив здатний знизити ризик в 2 рази.
Існують фактори ризику, наявність яких у людини (одного або сукупності) збільшує ймовірність його зараження. Це, по-перше, знижений імунітет (після важкої хвороби, тривалого лікування антибіотиками, хіміотерапії, переохолодженні і т.д.); наявність більше одного статевого партнера, що чревато активацією дрімаючого в нервових вузлах вірусу; зневага бар#8217;єрними методами контрацепції (презерватив).
Перейдемо до симптомів. Генітальний герпес проявляється наступними клінічними ознаками:
-поява розсипи дрібних мутнувато-білястих пухирців з рідиною. Місцем їх розташування можуть стати внутрішня поверхня стегон, область навколо анального отвору, промежину, шкіра зовнішніх статевих органів, сечівник, стінки піхви і шийки матки. Однак перш, ніж з#8217;являться бульбашки, на шкірі, як правило, з#8217;являється почервоніння, і в цих місцях відчуваються сильні свербіж і печіння. Бульбашки «живуть» близько тижня, потім лопаються. А на їх місці залишаються виразки. Через пару тижнів від них не залишається і сліду, однак залишаються такі ознаки, як:
-свербіж в місці появи пухирців;
-можливі свербіж і поколювання при сечовипусканні;
-пахові лімфовузли збільшені;
-загальне нездужання, підвищення температури тіла, слабкість, біль у м#8217;язах, ломота в суглобах.
Варто підкреслити, що зазначені симптоми фіксуються лише при загостреннях генітального герпесу або при первинному гострому захворюванні, в решту часу хвороба себе ніяк не виявляє.
Складність діагностики полягає в тому, що симптоми генітального герпесу досить схожі з ознаками інших захворювань, що передаються статевим шляхом, а також з неінфекційними патологіями шкіри і слизових. Важливе значення мають лабораторні методи розпізнавання (аналізи): вірусологічне дослідження і генна діагностика.
Генітальний герпес можна пускати на самоплив, також ні в якому разі неприйнятно самолікування. Наслідки запущеної хвороби можуть вилитися в досить серйозні ускладнення. Ось деякі з них:
-тривалі прояви симптомів (аж до декількох місяців);
-затримка сечовипускання;
-ризик інфікування свого статевого партнера;
-інфекція може поширитися в життєво важливі органи. Це буває рідко. Але в деяких випадках герпес виходить за межі зовнішніх статевих органів, переміщаючись на шкіру кистей рук, сідниць, молочних залоз, на слизову очей, а при оральних контактах може виникнути герпетичний фарингіт або стоматит;
-в поєднанні з вірусом папіломи людини генітальний герпес може спровокувати розвиток раку шийки матки.
Відстрочені ускладнення у жінок, як правило, виражаються в проблемах сексуальної сфери, порушеннях психологічної рівноваги.
Зараження плода при вагітності можливе, але ризик не великий, набагато частіше зара ження відбувається при пологах. Якщо все ж плід інфікований, то це може викликати в нього важкі патології нервової системи, очей, шкіри. У найсерйозніших випадках дитина може загинути.
На жаль, лікування генітального герпесу не усуне його першопричину -вірус залишиться в організмі назавжди. Але правильна і своєчасна терапія надовго позбавлять жінку від неприємних проявів хвороби і скоротить число загострень. Основний метод лікування генітального герпесу -медикаментозна терапія. Доведено ефективність препарату ацикловір і його похідних. Лікування тривале, при рецидивах призначаються додаткові медикаменти.
Генитальный герпес у женщин: лечение длительное и сложное
В эту фазу входит назначение противовирусных препаратов, например, алпиразин по 0,1 грамму пять раз день на протяжении пяти дней или зовиракс (ацикловир, виролекс) по 200 мг пять раз в день в течение пяти дней. Затем прием препарата сокращают до четырех раз в день, который должен продолжаться в течение двух–трех недель. Дополнительно назначается аскорбиновая кислота по 1 грамму два раза в сутки в течение пятнадцати дней. Также необходимо вводить внутримышечно противогерпетический иммуноглобулин по 3 мл один раз в три–семь дней, весь курс которого составляет пять инъекций. Возможно заменить противогерпетический иммуноглобулин противокоревым иммуноглобулином по 3 мл внутримышечно один раз в три дня, всего четыре инъекции.
Для стимуляции иммунитета подкожно по 1,0 мл два раза в неделю вводят тактивин, курс лечения составляет десять инъекций. В качестве местного лечения применяются мази «Госсипол», «Мегасин», «Бонафтон» или «Алпиразин» (для обработки влагалища четыре–пять раз в день).
- Фаза вторая (стихание рецидива)
В эту фазу входит назначение витаминов В1, В6 через день по одному мл, весь курс пятнадцать инъекций. Дополнительно назначается 10% хлорид кальция по одной столовой ложке три раза в день на протяжении трех недель или глюконат кальция по 0,5 грамма три раза в день (курс десять–пятнадцать дней). Показана аутогемотерапия, начиная с 2 мл до 10 мл и с 10 мл до 2 мл. Возможно применение тазепама (для нормализации сна) по одной таблетке два раза в день на протяжении трех недель, а также тавегила (как антиаллергическое средство) по одной таблетке два раза в день в течение трех недель. В качестве иммуностимуляторов можно принимать настойку элеутерококка по 20 капель и дибазол по одной таблетке два раза в день (курс лечения три недели). Продолжается местное лечение вышеперечисленными мазями.
В данной фазе проводится вакцинотерапия герпетической вакциной, применение которой обеспечивает рецидив заболевания не менее двух месяцев. Вакцинотерапия проводится только после курса общеукрепляющего лечения и стихания проявлений заболевания. Вакцину вводят внутрикожно (с внутренней стороны предплечья) по 0,3 мл один раз в три дня, весь курс лечения составляет пять инъекций. Затем, после двухнедельного перерыва проводится еще пять инъекций по 0,3 мл один раз в семь дней. Если появились герпетические высыпания, возможно увеличение промежутков между инъекциями в два раза. Через шесть месяцев проводят повторный курс, всего же их должно быть четыре–шесть курсов.
Родинний форум Малеча — форум для сучасних батьків: Герпес — Родинний форум Малеча — форум для сучасних батьків
Відправлено 20 вересень 2012 — 12:18
Вірус герпесу в організмі завжди є,тобто при періоді загострення,його пролікують,але завжди є ризик мати повторний прояв хвороби, в декого воно через кожні півроку повторюється,в декого раз в кілька років, а в декого раз в десятиліття,просто треба підтримувати імунітет в нормальному стані і берегти себе. Вагітніти можна,краще звичайно коли генітальний герпес вперше проявиться до вагітності,тоді в організмі жінки є необхідні антитіла,і малюку хвороба не страшна. Є ще такий нюанс,що якщо жінка мала генітальний герпес,то обов#39;язково робитимуть КР,щоб вірус не передати малюку під час природніх пологів.
Перепрошую,а що таке КР.
що якщо жінка мала генітальний герпес,то обов#39;язково робитимуть КР,щоб вірус не передати малюку під час природніх пологів.
КР роблять тільки в тому випадку коли присутня висипка на момент родів, бо тоді відбувається зараження при проходженні через родові шляхи.
генітальний герпес не є показом до КР. КР показаний лише у випадку наявності на час пологів активних мокнучих язвочок-висипів на статтевих органах. Якщо ця висипка вже на стадії сухих кірочок чи присутня, скажімо не на родових шляхах безпосередньо, а. наприклад, в області лобка- пологи проходять як звичайно. У мене герпес загострився за два тижні до пологів ( а взагалі за час вагітності давав двічі рецедиви). На час пологів це вже був один сухий прищик. Звичайні пологи. Взагалі генітальний герпес. якщо його перші прояви з явилися ще до вагітності, не є небезпечним ( тобто небезпека така ж, як і герпесу 1 типу). При вагітності часто знижений імунітет, тому герпес може рецедиви давати не один раз. Але ніякого специфічного лікування сильними противірусними під час вагітності проходити не потрібно. Загрозу становить лише первинне зараження герпесом 2 типу під час вагітності. Тоді це справді може мати сумні наслідки для плода і такий випадок потребує лікування. Рецедив хронічної форми- ні. Ну і основне, щоб на час пологів не було активних мокнучих язвочок.
через отой герпес? знаю, шо 80-90% людей на планеті його мають, то у малюка він може зявитись потім в інший спосіб.
90% людей на планеті є носіями вірусу герпесу. Але у одних- це герпес 1 типу, у інших- 2, а у третіх- обидвох. У малюка просто так генітальний герпес не з явиться. Зараження герпесом 1 і 2 типу проходить різними шляхами, хоча інколи можлива і перехресна реакція ( наприклад, коли один з партнерів, маючи активні висипи на слизових рота чи губах вирішить задовільнити іншого партнера оральним способом. В такому випадку у другого з партнерів може з явитися висип на статтевих органах ( герпес 2 типу), навіть якщо він до того ніколи не стикався із вірусом герпесу 1 типу). Крім того, один з партерів може бути носієм генітального герпесу, хоч ніколи не стикатися з активними висипами. Натомість він усіпшно передає цей вірус іншому партнеру, у якого той може проявитися у всій красі
